Гранат – камінь шляхетний та вишуканий, дещо містичний. Подібно хамелеону, він змінює забарвлення залежно від освітлення – від чорного та коричневого до яскраво-вишневого. В Україні прикраси з гранату носили ще в 17 столітті, переважно в Середньому Подніпров’ї та Прикарпатті. Серед експонатів музейних колекцій, на жаль, не збереглось зразків справжнього гранатового намиста. Загалом це дещо призабута і малодосліджена тема і саме тому ми будемо про неї говорити.
Шляхтянки, дочки і дружини старшої козацької старшини прикрашали свої вбрання саме намистами з перлів та гранату. Ці камені, завдяки грі світла, кольорів та відтінків, переливчастій фактурі найкраще поєднувались з їхнім розкішним одягом, який відшивали з дорогих оксамитів, атласів, парчі, штофу майже завжди з великими яскравими квітами, обшитими блискучими шовковими нитками. Мода на коштовний камінь перекочувала з козацьких кіл до міщан та заможних селян. Проте далеко не кожен міг дозволити собі таку розкіш. Як було й у випадку з перлами, популярним став більш доступний варіант – намиста з марганцевого скла, що імітувало кольором гранат і мало таку ж блискучу гладеньку поверхню, напівпрозору товщу.
Колекцією Гранат ми хочемо, мов яскравими червоним маркером, вкотре підкреслити іншу сторону традиційних прикрас – благородну, шляхетну, розкішну. Відійти від стереотипу, що традиційне – це щось виключно сільське. Це все наша історія, яку зараз можна потримати в руках.
Презентувати колекцію нам допомагали: сама ягода, від якої камінь і отримав назву, незрівнянний Параджанов і естетика його фільму «Колір гранату», де мінімум кольорів – чорний, білий та червоний. І всі вони присутні у соковитому гранаті, якщо його розрізати.
Фото: Олена Карпук