Цікаво про дукач

• Якщо намисто служило основою комплексу прикрас, то дукач був у ньому центральною фігурою.
• Слово “дукач” – українська видозміна назви західноєвропейських золотих монет – “дукатів”. Також побутували назви «личман», «ягнус».
• Власне дукачем називали монету або медальйон із зображенням, яка могла прикрашатись додатковим декоративним елементом – бантом. Бант в свою чергу прикрашався камінням, склом.
• Розрізняють три основні типи дукатів із бантами: «плетений», «рогатий», “вереміївський”.
• Дукачі були більше поширені на Лівобережжі, а саме на Чернігівщині та Полтавщині.
• Дукач міг висіти на стрічці, шнурку, ланцюжку або на нитці намиста
• Монети, які мали слугувати медальйонами завжди підвищувались орлом або малюнком назовні.
• В українські прикраси бант потрапив не з одягу, а нагород, зокрема козацьких медалей.

Фото з книги “Українські прикраси. Альбом” Самков. О.М., Лепський В.В. Цікавий і винятковий випадок, коли на жінці одночасно 3 дукачі лубенського типу, Полтавщина.